13716021_10153858077672239

Майстер-класи фундації «Normalne Miasto FENOMEN» у Львові

З 21 до 24 липня ми мали нагоду організовувати майстер-класи від фундації «Normalne Miasto FENOMEN» в рамках проекту «Зрозуміти обидві сторони – підтримка громадськості та місцевої влади у Львові задля взаємної співпраці та підвищення громадської активності мешканців міста» у приміщенні Сенсотеки*.

Протягом першого дня Патриція Войтащик, представниця фундації «Normalne Miasto FENOMEN», окреслила особливості діяльності неурядових громадських організацій Лодзі – товариств та фундацій. У Лодзі, з населенням у 700 982 особи, зареєстровано 2000 НГО, проте дійсно активними з них є лише 180, а ще менше з них мають реальний вплив на громадський контроль та політику місцевої влади. Дільність усіх НГО у Польщі, відповідно до законодавства спрямовується на досягнення загального суспільного блага та створення громадянського суспільства. Більшість організацій фінансуються з коштів міського бюджету або з внесків (60%), з 1% від податків (23%) та з коштів ЄС (18%). Аби отримати фінунсування з міського бюджету, НГО може подати заяку на конкурс виконання проекту, створити власну локальну ініціативу, стати учасником партнерського проекту із міської радою, шляхом виконання комунальної функції. Співпраця НГО із владою міста у Лодзі відбувається завдяки розробленій стратегії  та моделі співпраці, наявності спеціальних органів – Комісії громадського діалогу, робочих груп, Ради суспільного блага, які формуються з представників НГО. Міська влада окрім фінансової, надає інформаційну підтримку (промоцію) проектам НГО, створює можливості безкоштовної оренди приміщень на конкурсній основі.

Водніцка Уршуля Нізіолек-Яняк та Малгожата Москва-Водніцка, депутатки міськради Лодзя, навели приклади дієвої співпраці міської влади з НГО шляхом проведення громадських слухань, створення робочих груп з залученням неурядових організацій, сприяння профільних відділів уряду міста громадським ініціативам. Зокрема, завдяки такій співпраці у Лодзі Центром ініціативних громадян було створено Інкубатор громадських організацій, коворкінг та функціонує фундація Urban Forms, яка прикрашає місто муралами.

Протягом другого дня ми з Патрицією Войтащик визначалися з уявленнями про громадянську активність, що являє собою не тільки ідеалістичне бажання досягнення абстрактного загального суспільного блага, а більшою мірою є діяльністю з допомоги людям, які є поза твоєю родиною та колом знайомих. Дійшли висновку, що у Львові низький рівень активності громадян зумовлений бюрократичною неефективністю владних органів та звернення до них, конформізмом та патерналізмом мешканців. У Лодзі громадська активність є найвищою під час виборів, а не у суспільному житті. Причиною цього радше за все є низький рівень довіри серед громадян, що загальмовує розвиток економічних відносин. Активізм та волонтерство у Польщі стереотипно сприймається як щось «не від цього світу», ними ніби займаються люди які або не мають сім’ї, особистого життя, або які щось мають з цього. За результатами опитувань самі волонтери стверджують, що основною мотивацією для них є відчуття співпричетності, бажання бути корисним, робити щось спільно, надавати допомогу іншим, відчуття самоцінності. Додатково волонтерство сприяє молодіжній співпраці, соціальній комунікації, об’єднанню за напрямками діяльності.

Уршуля Нізіолек-Яняк та Малгожата Москва-Водніцка окреслили можливості впливу громадськості на формування громадського бюджету у Лодзі. Мешканці можуть запропонувати проекти як в межах свого мікрорайону так і для всього міста (1000 підписів за 3 місяці). Після оцінки відповідності проектів законодавству, вони мають пріоритет у затвердженні міською радою. Міська влада проводить загальноміські та місцеві консультації з містянами щодо фінансування проектів з громадського бюджету. Участь у цих консультаціях об’єднує однодумців та дає відчуття реального впливу на зміни у міському просторі.

Протягом третього дня Губерт Бараньскі розповів про досвід проведення організацією Rowerowa Lodz у школах заходів з підвищення рівня свідомості учнів щодо можливостей впливу на міський простір та його використання шляхом обрання велосипедного транспорту з навчанням безпечної їзди на ньому. Додатково було проведено аудит шкіл щодо наявності умов для зберіганння учнівських велосипедів (крита велопарковка або бокси для зберігання). А під час проведення велоуроків учням демонстрували приклади велоінфраструктури, наводили наочні приклади швидкості, економічності (з огляду на вартість придбання, експлуатації та утримання) та користі велотранспорту для довкілля порівняно з приватним авто. Окремою практичною частиною таких велозанять були поїздки вулицями із заспокоєним рухом у супроводі двох дорослих, аби навчити школярів безпечному поводженню на дорогах в реальних умовах міських вулиць, а не штучних умовах шкільного подвір’я або стадіону. Цікавим досвідом є впровадження символічних велосипедних прав для учнів з 10 до 18 років, які слугують радше заохоченням за гарні знання правил дорожнього руху. Під час велозанять учням демонструють необхідність використання світлоповертаючих елементів, переднього та заднього світла в темну пору доби. Для повсякденного пересування рекомендують їздити у звичайному одязі без спеціальної амуніції, спортивного одягу та шоломів. Адже за результатами досліджень у Франції, ризик отримати травму голови в ДТП втричі більший у водія авто, далі йдуть пішоходи, і лише потім велосипедисти.  Аби заохотити учнів їздити до школи на велосипеді, їм демонструють мапу веломережі з мітками велопарковок, станцій обслуговування та веломайстерень. По закінченню заняття дітям пропонується тест для перевірки залишкових знань і ті, що мають найкращі результати, отримують корисні велосипедні подарунки (U-lock, фара). Учні також отримують роздаткові матеріали з класифікацією різновидів велосипедів, історією їхнього винайдення та правилами дорожнього руху.  Іза Присташ порекомендувала методики дієвого зворотнього зв’язку із дітьми щодо оцінки ними доступності матеріалу та загальної атмосфери велоуроків.

Впродовж четвертого дня відбулась дискусія і напрацювання рекомендацій учасниками на тему активізації і залучення активних мешканців до громадських організацій. А також обговорено ефективні методи роботи громадських організацій. У другій частині дня Губерт Бараньскі дав відповіді на питання про свою роботу.

У майстер-класах брали участь представники Львівської міської ради, ГО «Батьки в дії», Мотодопомоги Львова та ГО «ЛАВ».

*Проект співфінансується з коштів Польсько-Американського Фонду Свободи в рамках програми РІТА-Зміни в регіоні, що реалізується Фундацією Освіта для Демократії