Не треба робити велосипедистів помітнішими на дорозі. Змусьте водіїв не збивати їх.

Закони про обов’язковість шоломів для велосипедистів зі світловідбиваючою фарбою є черговим свідченням того, хто насправді володіє дорогами.

Близько 100 років тому, автомобільна промисловість зробила спритний трюк:
вона вкрала в нас дороги загального користування

У перші дні існування автомобіля зверхність людей на гігантських машинах здавалась химерною. Потім почалось масове автовиробництво та був створений Форд Модель Т. Раптово весь простір зайняли автомобілі, а до кінця 1920-х років більше 200 000 водіїв загинуло у ДТП.

Міста почали закликати до розробки нових правил дорожнього руху та впровадження суворішої відповідальності за їх порушення. Автоіндустрія відповіла замаскованою під кампанію з  безпеки руху пропагандистською війною. Одною з найуспішніших концепцій стала концепція “правопорушника”, яка обмежила наше право на пересування. (Ви можете дізнатися більше про це тут).

Перехід пішоходом дороги вже давно став злочином, за винятком декількох секунд, коли з’являється “зелене світло”. По суті, ми втратили рівний доступ до доріг загального користування, допоки не ухвалимо законопроект з обмеженнями для автомобіля. Замість того ми маємо інфраструктуру, оптимізовану для приватних транспортних засобів і  субсидованих водіїв, які ухиляються від субсидування інших форму пересування. Звичайно, водії, велосипедисти і пішоходи мають “розділити дорогу”, але згадайте, як ви почуваєте себе на узбіччі як в стічній канаві,коли автомобілі проносяться повз. Ця псевдоідея “рівних” є підступною формою нерівності, в якій  ми робимо вигляд ніби сильний і слабкий є рівноправними.

Але все це змінюється, чи не так? Люди нового століття вертаються у міста і вимагають придатних для життя вулиць! Міста розбудовують мережу велосипедних доріжок і велопрокатів! Щонеділі вони закривають по вулиці у вашому районі для облаштування ринку для фермерів, і заохочують клієнтів ходити пішки та їздити на велосипеді до своїх таунхаусів аби  приготувати там страви з органічних продуктів, які зміцнять їх для ще одного робочого тижня та чергових відвідин ринку!

Автовиробники теж змінились, чи не так? Звичайно, всі вони зараз доброзичливі і привабливі . Немає більше антисеміта Генрі Форда – тепер Білл Форд-молодший володіє часткою компанії-виробника велосипедів. Вони роблять електромобілі та сімейні “кросовери” з датчиками і камерами, щоб компенсувати забудькуватість водія, що протягом століття все зростає.

Автомобільні компанії починають поводитися з людьми як з автомобілями.

Спершу вони сприяють ухваленню законів про обов’язковість велосипедного шолома (законопроект в Каліфорнії, що також зобов’язує мати одяг із світловідбиваючими елементами вночі). Ми вже на тій стадії, коли в кожній ДТП за участі автомобіля та велосипеда завжди винен велосипедист, а відсутність шолома автоматично доводить його провину. Ось чому щоразу, коли ви читаєте про велосипедиста, який був поранений або вбитий внаслідок ДТП, у статті згадують шоломи.

Невже дійсно наявність шолома є обов’язковою? Для вашої безпеки? Будь ласка. Статистика черепно-мозкових травм серед велосипедистів настільки неоднозначна, що навіть федеральний уряд США був вимушений припинити перебільшення ефективності велосипедних шоломів. Можливо, ви з тих людей, хто думає, що не вдягати велосипедний шолом рівносильно самогубству. Можливо, ви з тих, хто відмовляється вдягати його за будь-яких обставин, тому що вони сплутують волосся. Або ви одягаєте шолом коли їдете на гірському велосипеді в спеціальній екіпіровці, але не одягаєте його, коли їдете містом у справах у звичайному одязі. Ви маєте вибір.

Автоіндустрія, страхові фірми і чиновники постійно лобіюють закони про шоломи. Адже, по-перше, змушуючи людей носити шоломи, вони збільшують обов’язки велосипедистів і звільняють від них уряд, що мав би розбудувати кращу велоінфраструктуру, та звільняють водіїв від необхідності дотримуватися правил дорожнього руху. “Хочете почуватися безпечніше? Ми не збираємося будувати якісь велосипедні доріжки. Вони займають забагато місць для паркування.Вдягніть цей безглуздий ковпак на голову, і ви будете в порядку! ”

По-друге, закони про обов’язковість шоломів перешкоджають використанню велосипеда для повсякденного пересування, роблячи його незручним та більш небезпечним. В Австралії, є багато доказів того, що закони про обов’язковість шоломів набагато зменшили зростання велоруху, ніж забезпечили безпеку велосипедистів. Тим часом, в таких країнах, як Нідерланди і Данія, де велика кількість людей пересувається на велосипедах, роверисти в шоломах приблизно таке саме рідкісне явище, як і водії авто в шоломах у Америці. І все ж водії за кермом там краще – можливо тому, що у них є велосипедна інфраструктура, а може ще й тому, що вони ще раніше усвідомили, що людина в гігантській машині на дорогах загального користування має керувати автомобілем відповідально, аби не вбивати інших учасників дорожнього руху.

Але чи готові ви одягати пластмасовий ковпак на голову кожного разу, коли ви їздите на велосипеді, навіть якщо ви тільки збираєтесь купити якусь капусту на ринку? Це тільки початок! Тому що тепер Volvo – ці шведи, ніби звихнуті на безпеці – розробили ще один крок до велобезпеки під назвою “Lifepaint“, якою ви маєте прискати себе та свій шолом, бо вона світиться в темряві.

https://youtu.be/CfWzeGlaFvI

Це просто ще один спосіб для водіїв позбутись відповідальності за те, що вони роблять за кермом своїх машин з іншими учасниками дорожнього руху.

Таким чином політики спочатку хочуть зобов’язати велосипедистів вдягати шоломи, і автомобільні компанії створюють спреї, щоб ми поливали себе з голови до п’ят фарбою, що світиться в темряві перед поїздкою на велосипеді. Якщо так буде й надалі, то скоро нам буде треба отримувати права на водіння велосипеда та проводити його державну реєстрацію як транспортного засобу. А потім ви будете вдягати гігантські флуоресцентні трико та ті австралійські «розумні капелюхи”. А потім машини заберуть останні дороги в пішоходів і велосипедистів.

Колишні місця для парковки, Бульвар de Maisonneuve, Монреаль.  Фото: JasonParis

Парковки вздовж узбічь займають 17 квадратних метрів площі загального міського простору.
У США прихильники розбудови велоінфраструктури мають ще декілька перешкод. Зокрема, у Сан-Дієго довгостроковий план з впровадження більш безпечних пішохідних переходів і безперервних відокремлених велосмуг на вулиці з великою кількістю ДТП із фатальними наслідками досі не впроваджено через те, що деякі власники бізнесу не хочуть ризикувати та відмовитися від парковок для авто.

Юніверсіті-авеню в Сан-Дієго: до і після реконструкції

Бізнесмени в дечому праві: паркувальні місця мають певну комерційну цінність для  закладів довкола . Проте велосипедні доріжки, зелені насадження і тротуари з кращим покриттям роблять вулиці більш привабливими для клієнтів  – тому створення першої комфортної веломережі в Сан-Дієго забезпечить незалежність всього міста та закладів роздрібної торгівлі від паркування авто.

 Для багатьох міст у світі перетворення місць для паркування на що-небудь інше є однією з найбільших проблем міського планування.
Нижче подано кращі підходи до вирішення цієї проблеми у Північній Америці та за її межами.

1) Чикаго: шукайте союзників заздалегідь

Мілуоке Авеню, Чикаго. Фото: CDOT.

Коли представники великого бізнесу виступають проти велосмуг замість парковок, кілька дружніх до велосипедистів закладів мають неоціненне значення. Коли Чикаго хотіло прибрати парковки для створення відокремленої велосмуги на Мілуокі-авеню, інформаційно-пропагандистська група “Актив Транс” знайшла власника ресторану, який підтримав ідею поліпшення доступу велосипедистів до свого закладу. Він разом із двома однодумцями почав розвіювати стереотип про протидію велодоріжкам з боку великого бізнесу.

2) Монреаль: Думайте над скороченням відстаней

Бульвар De Maissonneuve, Монреаль. Фото: Google Street View.

Коли людям кажуть про звільнення від парковки, наприклад, одного боку вулиці, вони, як правило, думають що йдеться про “половину”. А тому заявляють: “Ви забираєте половину місць для паркування на центральній вулиці. Ви збожеволіли?!”
Але міста не повинні думати про зменшення парковок таким чином – це неточно. Насправді важливо врахувати кількість місць в усіх напрямках від місця парковки, доступних протягом розумного часу ходьби.
У 2005 році у Монреалі планувальники, враховуючи ліквідацію 300 паркувальних місць для одної з перших відокремлених велосмуг, оцінили кожне паркувальне місце в 200 метрів. Загальна довжина склала 11000.

3) Сан-Паулу: Продемонструйте «дефіцит парковки»
У багатьох містах, немає нічого ефективнішого за аерофотозйомку, аби змусити людей замислитись про фактичну відсутність місць для паркування через нездатність ефективно використовувати простір.

Юніверсіті Авеню на Вандалія Стріт, Сан-Паулу

4) Портленд: Продемонструйте приховані можливості

Мер Портленда Чарлі Хейлз (ліворуч) грає в пінг-понг на SW 3-й авеню, Портленд. Фото: Greg Raisman.

Протягом багатьох років, однією з визначних туристичних пам’яток Портленда, штат Орегон, був цілодобовий магазин пончиків.
Вулиця там досить широка для трьох односторонніх смуг руху, кутової парковки з одного боку і зони постачання з іншого. Але в 2014 році група власників місцевих закладів та урбаністів зрозуміли, що рух там настільки неінтенсивний, що однієї смуги автомобільного руху буде достатньо.  З дозволу міської влади вони тимчасово замінили всю парковку і два автошляхи велосмугою, а на звільненому місці зробили громадський простір з сидіннями з сіна та столиками для гри у пінг-понг.
Сотні людей прийшли, аби насолодитися новим простором. Рух у кварталі пожвавився. Підприємства стали переповнені клієнтами. За кілька місяців, власники закладів надали грант для реконструкції вулиці на постійній основі.

5) Сіетл: Обґрунтуйте свої дії результатами досліджень

Цього року Сіетл, за даними використання парковок водіями, забрав кілька десятків з сотні тисяч паркомісць заради виокремлених велосмуг. Це фрагмент плаката планувальника міської інфраструктури Джонатана Вільямса – приклад даних, зібраних і відібраних, для впровадження реформи паркування.

6) Франкфурт: Плата за простій узбіч
Ось загадка: Як перетворити порожні міські простори для паркування в центрі у велосипедній доріжці?
Як і у вище згаданому Сієтлі, парковки на подвір’ях досить часто недостатньо використовуються, незважаючи на колосальний збиток для їх побудови. Чому? Тому що паркування на узбіччі є набагато зручнішим.
У 2013 році Франкфурт виробив нову стратегію: піднімати оплату за парковку на центральних вулицях, аби люди паркувались на інших, незаповнених вулицях.

Відокремлені велосмуги Франкфурта іноді в два рази ширше тротуара- що є кращим використанням простору, ніж якби там були паркомісця. Фото: Цин-Сян.

7) Утрехт: Зробіть паркування зручнішим

Голландія не стала б найкращою країною в світі для велосипедистів, перетворюючись на жахливе місце для усього дорожнього руху. Національна система трас там також є однією з кращих у світі.
Але коли автостради досягають міста, вони допомагають людям знайти шлях до паркінгів, які дозволяють їм лишити автомобіль і насолоджуватися легким пересуванням голландськими містами на велосипеді, громадському транспорті чи пішки.

Тротуарне маркування в Утрехті, завдяки візуалізації з KCAP, допомагає провести людей безпосередньо до нового паркінгу.

8) Сан-Франциско: Проведіть опитування серед мешканців
Міська влада Сан-Франциско намагається бути репрезентативною. Адже, якщо мешканці мають низький дохід і не говорять англійською мовою, місто не повинне робити вигляд, що їх інтереси насправді бути почутими.
Тому міський голова Сан-Франциско почав співпрацювати з групою, яка спеціалізується на соціальному захисті жителів з низьким рівнем доходів.
Паркувальні місця для більшості малозабезпечених мешканців району були непотрібні: більше ніж дві третини заявили, що громадський транспорт, їзда на велосипеді та пішохідний простір для них важливіші за автопарковки.

До і після реконструкції, запропонованої 6th Street.

9) Мехіко: Покажіть яскравий приклад
Два тижні тому в Мехіко дослідницька група ITDP Мехіко випустила чудове відео (з англійськими субтитрами), яке усього за дві хвилини переконує глядачів, що те, чого ми дійсно хочемо “menos cajones, más ciudad” – менше парковок, більше міста.

 

 

10) Ванкувер: зціпити зуби і чекати

У 2013 році у Ванкувері, Британська Колумбія, було запропоновано збудувати велосмугу в кварталі Юніон-стріт, для з’єднання двох найважливіших велодоріжок: велобульвару Adanac і віадука Dunsmuir.Але будівництво велодоріжок у тому місці потребувало переміщення кількох паркувальних місць з десятка вулиць на сусідній Мейн-стріт, що спричинило конфлікт інтересів підприємств роздрібної торгівлі та населення.Місто забрало близько 20 місць щоб створити місце для парковки та велосмуги в західному напрямку. І протягом трьох місяців, за словами Стіва Да Круза, власника висококласного ресторану в постраждалому кварталі,його продажі впали на 30 відсотків.Поступово бізнес відновився. З новою велодоріжкою, все більше людей проїжджало поруч з його закладом, а за рік після – його ресторан став ще популярнішим і відтепер велопарковки поруч постійно переповнені.