99% населення Данії є велосипедистами та їздять велосипедом практично щодня. (Фото:Mikael Colville-Andersen )
Навіть данці колись вперше сіли на велосипед. Проте, у порівнянні з іншими багатими країнами світу, данці, з більшою імовірністю, почавши й надалі будуть їздити на велосипеді.
Чому?
Звіт Датського національного велосипедного фонду, Датського дорожнього управління та Датської федерації велосипедистів “Більше велосипедистів – менше заторів на дорогах” містить дослідження чинників, які сприяють щоденному користуванню велосипедним транспортом. Цей звіт було опубліковано за результатами опитування 25 000 респондентів, учасників датської кампанії “Велосипедом на роботу” протягом 2012-2014 рр.
За результатами дослідження можна стверджувати: якісна інфраструктура має значення, проте її недостатньо. Адже у своїй подальшій діяльності з популяризації велосипедного руху датські активісти якщо і мають чогось боятися, то лише власне страху.
Індивідуальні бар’єри для їзди на велосипеді
Новоспечені велосипедисти мають перш за все вирішити практичні проблеми: “Який маршрут мені обрати?», «Який одяг підійде?». Для недосвідченого велосипедиста індивідуальні бар’єри є найбільшими перешкодами на шляху до щоденного користування велосипедним транспортом. Основними бар’єрами є: самоідентифікація, відсутність безпеки і нездоланність.
Самоідентифікація – це ваше сприйняття себе. Ненадійність є наслідком відсутності досвіду їзди на велосипеді та незнання правил дорожнього руху. Нездоланність – внутрішній протест зміні звичного повсякденного способу пересування. Але ці уявні чи реальні бар’єри досить легко подолати.
Ось декілька прийомів, які добре працюють в Данії: велосипед має бути представлений як повноцінний різновид транспорту. Наведіть конкретні способи вирішення наявних у велосипедиста-новачка проблем: як зручно зберігати велосипед у квартирі, який одяг вдягати. Зробіть перші кроки разом із ним і підтримайте протягом всього становлення як досвідченого велосипедиста. Визнайте, що транспортні звички змінюються протягом життя, і кожна з них має свої сильні сторони і недоліки.
Ось корисний набір конкретних порад від авторів звіту:
Інші обставини, які мають значення
Якісна інфраструктура важлива для заохочення людей використовувати велосипед замість автомобіля для поїздок на невеликі відстані.
Є, звичайно, й інші фактори, які відіграють роль у збільшенні велосипедного пасажиропотоку. По-перше, велоінфраструктура має бути якісною, аби велосипедисти почувалися безпечно. Відстані між домом, роботою та магазинами в ідеалі мають бути короткими та на доступній за рельєфністю місцевості. На думку респондентів, якщо два або більше з цих пунктів призначення будуть розташовані поруч, майбутні кампанії “Велосипедом на роботу” матимуть більший успіх.
Міська влада, працедавці, різні заклади та установи можуть сприяти популяризації велотранспорту. На додаток до покращення інфраструктури та створення стратегій розвитку велосипедного транспорту, місцеві органи влади можуть провадити комунікаційні кампанії підтримки користування велосипедом. Приватні компанії можуть продемонструвати свою підтримку шляхом інвестування у велопарковки та створення умов для працівників-користувачів велосипедного транспорту компанії, наприклад, шляхом розміщення станцій технічного обслуговування на власній території.
Зв’язок всередині велосипедної спільноти має бути ані інклюзивним, ані ексклюзивним.
Коли йдеться про комунікацію та взаємодію, ключ до залучення нових велосипедистів у спілкуванні на рівних. Адже вони також є велосипедистами, тільки з меншим досвідом. Переконайте їх, що використовувати автомобіль це нормально, у той же час нагадуючи їм, що їзда на велосипеді також має багато переваг. Наголошуйте на елементі соціалізації, цьому почутті спільності, яке виникає під час колективної їзди велосипедом на роботу.
Датський досвід вивчення поведінкових стереотипів велосипедистів насправді є вартим уваги, тому для охочих залучити до велоспільноти “першовідкривачів” пропонуємо ознайомитись з повним текстом звіту.
Автор: Aisling O’Suilleabhain