Історія одного європейського міста, яке перемогло затори завдяки велосипеду.
Проблема заторів є поширеною у багатьох містах світу. Міська влада обирає різні шляхи її подолання: від реорганізації дорожнього руху до виключного використання двоколісного транспорту.
Провідним містом з використання міського велотранспорту є Копенгаген (Данія). Але дієслово “Copenhagenize” використовується на позначення будь-якого міста, що намагається створити велосипедну культуру для збільшення мобільності в містах.
Копенгаген був двічі протягом останніх двох років визнаний Американською компанією сталої мобільності кращим велосипедним містом у світі . І недарма.
Майже 40 відсотків жителів Копенгагена щодня їздять велосипедом на роботу – особливо в годину пік, отже у цьому місті велосипедів більше ніж автомобілів.
Завдяки цьому не тільки зменшується трафік і у рази збільшується кількість осіб, які переміщуються містом, але й зменшується кількість шкідливих викидів в атмосферу (яка зазвичай налічувала 80000 тонн викидів СО2 на рік).
Місто Копенгаген провадить детальне дослідження соціально-економічних наслідків розвитку велосипедної інфраструктури. У доповіді 2010 року визначено її переваги для охорони здоров’я. Коли більше людей використовують велосипед, місто має більше податкових надходжень, адже фізичний стан населення покращується, а витрати на лікування зменшуються. Існують витрати, понесені в результаті нещасних випадків, але вигоди переважують втрати. У результаті економія витрат з охорони здоров’я складає 4,22 Датських крон (або 63 центів) на кілометр на велосипеді. Отже їзда на велосипеді заощаджує місту десятки мільйонів доларів щорічних витрат на охорону здоров’я.
Заощаджені гроші реінвестуються в місто, і, можливо, тому Копенгаген тримається в топ-10 найзручніших для життя міст світу вже більше десяти років.
Експерта Copenhagenise, Мікаель Колвілл-Андерсен, пояснює в цьому відео, що це не збіг. Він зазначає, що всі комфортні для проживання міста світу, всередині і за межами Європи, є велоорієнтованими.
Але що робить їзду на велосипеді у Копенгагені настільки дієвою?
Копенгагенська модель велотранспорту
Копенгаген активно заохочує до використання велосипедів, створюючи для цього відповідні умови.
У місті збудовано 350 кілометрів велосипедних доріжок і смуг. Деякі з смуг захищені від автомобільного руху. Для того, щоб їзда на велосипеді більш комфортною, Копенгаген встановлює різні “зручності”: поручні і підніжки.
У місті встановлено систему світлофорів, відомих як Зелена хвиля, які призначені для швидкого долання відстаней на велосипеді.
Доступність є основою моделі велотранспорту: S-паси дозволяють велосипедистам, провозити велосипеди в поїзді, існує прокат велосипедів. Копенгаген, порівняно безпечне велосипедне місто, тільки з одним смертельним випадком в 2012 році і не більше, ніж 7 щороку з 1998 до 2012 році.
Велоінфраструктура Копенгагена перебуває в процесі вдосконалення. Велосипедні пріоритети Копенгагена до 2 025: скорочення часу на долання відстаней на велосипеді на 15 відсотків; збільшення кількості велосипедних доріжок на 80 відсотків і зниження велосипедного травматизму на 70 відсотків.
Беручи світ штурмом
Успіх Копенгагена не поодинокий. Від Женеви до Буенос-Айреса і Нью-Йорка, в Штутгарті уряд сприяє популяризації велотранспорту. У Барселоні, наприклад, нова система велопрокатів, за прогнозами, здатна розвантажити дорожній рух на внутрішніх міських шляхах. У Лондоні, за дослідженнями роботи системи велопрокату, британський медичний журнал дійшов висновку, що велопрокат покращує здоров’я більш 570000 своїх користувачів.
Незважаючи на те, Копенгаген все ще очолює офіційний список Copenhagenized міст – за 13 критеріями, таких як кількісні показники їзди на велосипеді, інфраструктура та розвиток велосипедної культури – конкуренція стає жорсткішою.
Це є свідченням того, що світ вбачає цінність велосипеда у вирішенні проблем міської мобільності, а також зменшення аварійних випадків, заторів і забруднення під час переміщення людей і товарів з пункту А в пункт Б.