Громадський велопрокат у Львові NextBike запрацює цього тижня!

Зараз відбуваються останні тестування велосипедів і, як кажуть у nextbike, велопрокат має повноцінно запрацювати уже цього тижня .
Як тільки це станеться, обіцяємо вам провести тест-драйв.


Але уже зараз можна зареєструватись на сайті http://www.nextbike.com.ua, через термінал або мобільний додаток.
Нагадуємо, що зараз встановлено 5 станцій: на пл. Ринок, біля Львівського національного університету ім. Івана Франка, на зупинці на перехресті вулиць Степани Бандери та Чупринки, на вул. Княгині Ольги біля Аквапарку та на вул. Смаль-Стоцького біля Технопарку.


Ну і звичайно, найцікавіше запитання – скільки це коштує?

Абонемент на місяць 120 грн
Кожного дня 0-30 хв Безкоштовно
Наступні 30 хв
31-60 хв
4 грн
Наступні 30 хв
61-90 хв
4 грн
Кожна наступна година 50 грн
Абонемент на сезон (1 березня-31 жовтня) 800 грн
Кожного дня 0-30 хв Безкоштовно
Наступні 30 хв
31-60 хв
2 грн
Наступні 30 хв
61-90 хв
2 грн
Кожна наступна година 50 грн
Без абонементу Pay as You Go
Немає безкоштовних хвилин
0-30 хв 50 грн
Кожна наступна година 50 грн

В усіх тарифах, у разі використання велосипеда протягом однієї оренди одного дня, більше ніж 12 годин, вартість такої поїздки становитиме 1000 грн.

У разі не повернення велосипеда протягом 24 годин, від початку оренди, велосипед вважається викраденим і нараховується штраф у розмірі 15000 грн. Доступ до системи блокується і користувач потрапляє у чорний список.

З нетірпінням чекаємо запуску і надіємось ця система буде популярною серед львів’ян.

Нещодавно відбулась зустріч із нашими новими друзями з Польщі. На ній ми ділились досвідом та обінювались думками щодо подальшого розвитку велоінфраструкти.

Яка зустріч без демонстрації львівської велоінфраструктури? Узявши ровери ми трішки катнули в сторону вул. Куліша, пр. Чорновола, вул. Липинського та вул. Б.Хмельницького. На вул. Куліша звично чекали неприємні сюрпризи.

DCIM100GOPROGOPR1317.

Вул. Куліша 

DCIM100GOPROGOPR1319.

Вул. Куліша

Ніяково нам було пояснювати, що водіям авто часто начхати, де вони ставлять машину і чи не заважає вона, бува, іншим учасникам та учасницям дорожнього руху.

“Велодоріжку б, ооось туди б пустити б” – Орест.

DCIM100GOPROGOPR1323.

Вул. Під Дубом – пр. Чорновола

DCIM100GOPROGOPR1322.

Вул. Під Дубом – пр. Чорновола

Повернувшись з поїздки, ми завітали до одного з наших партнерів, щоб в затишній атмосфері подивитися презентацію, яку підготували Губерт Баранськи та Ізабелла Пристаж.

DCIM100GOPROGOPR1339.

В ComeIn

DCIM100GOPROGOPR1341.

В ComeIn

Зустріч пройшла у позитивному руслі, всі залишилися задоволені і трошки втомлені :)

Свої враження Губерт коротко описав тут.

Автор статті – Артур Корнієнко

“Львів стародавній” та “Львів туристичний” – це не тільки бренди міста, але і джерела проблем.  У стародавнього Львова погано спланований центр та віддалені спальні райони, у туристичного – перезавантажений дорожній рух та забруднене повітря. У Львові немає траспортних кілець і метро, громадський транспорт ледве справляється і місто знаходиться в стані постійно  транспортного колапсу. Виходом є розвиток велосипедної інфраструктури, що довзолить розвантажити дороги та міський транспорт.

Львів уже став експериментальним майданчиком для пристосування європейських стандартів велоінфраструктури до реалій українських міст. З проблемами, які тут вирішуються, ще тільки доведеться стикнутися іншим українським містам. Не дарма медіа називають Львів “флагманом” велосипедної інфраструктури України. Проте командний дух на флагмані низький: екіпаж незадоволений, але надто малочисельний, щоб впливати на старший особовий склад, а капітан слідує прокладеним маршрутом напролом, не маневруючи у підступному морі львівської бруківки.

П’ять років плавання

Перші попутні для українських велосипедистів вітри подули у 2011 р., коли великі міста готувалися до Євро–2012. Напередодні Львів прийняв першу для українських міст програму впровадження веломережі на 2011–20 рр., загальною вартістю більше 50 млн. гривень. До кінця 2019-го запланували побудувати 239 км велодоріжок і супровідну інфраструктуру. Це 40% у відношенні до 600 км автодоріг, що дорівнює показнику Копенгагена, лідеру в світовому рейтингу найдружніших до велосипедистів міст.

За перші два роки планувалося побудувати половину із запланованих велодоріжок. Початковий план зірвався, але міська адміністрація продовжила будівництво велошляхів повільнішими темпами за принципом “Якщо ремонтується вулиця – заразом на ній прокладається велодоріжка”.


Таким чином у Львові з’явилися непов’язані велосипедні острівки. За 2015 частину з них поз’єднували і адміністрації вдалося майже повністю закінчити “північну веломагістраль” від північних околиць міста до центральної плоші Міцкевича. Наступного року планують збудувати “південну веломагістраль” від південної околиці до вул. Коперніка в центрі. З’єднання двох магістралей, тобто “трансміську магістраль”, планувалося закінчити ще до 2013 р., але нестача фінансування і революційний шторм внесли свої корективи. Паралельно розбудовуються й інші напрямки заодно з побудовою трамвайних колій. Сьогодні у Львові близько 50 км велошляхів, це 8% усіх автодоріг.

“Цьогоріч ми збудували рекордну кількість велодоріжок і надалі кожного року будемо нарощувати цей показник. І до кінця 2020 р. ми вийдемо на ту цифру, яка була задекларована, тобто 268 [sic] кілометрів” – впевнений Олег Шмід, головний ідеолог розвитку велосипедної інфраструктури Львова.

Капітан

“Все своє життя Олег подорожував велосипедом, об’їздив майже усі європейські країни і зрозумів, що його покликання – створити потужну велоінфраструктуру у Львові” – так пишуть про Олега Шміда на сайті політичної партії “Самопоміч”. З 2011-го він був позаштатним радником міського голови Андрія Садового, а цьогоріч став депутатом міської ради. З самого початку розвитку львівської велоінфраструктури пан Олег був біля керма, від планування до побудови велодоріжок. Тому і скарги всі спрямовуються до нього.

Львів’яни часто нарікають на якість велодоріжок. Хоч за це відповідають замовник і технагляд, звертаються саме до Шміда як до куратора робіт. Начальник велоінфраструктури може відповісти чимось на кшталт “Навіть в Німеччині я бачив не дуже якісні велодоріжки, але середній рівень в Німеччині такий як у Львові”, або ж відрубати “Часто люди не розуміють технології, і просто вигадують, тролять в інтернеті”. Справді, в соцмережах викладають чимало фотографій недоліків велошляхів на сторінках про львівський транспорт, велорух та навіть на персональній сторінці Шміда. Але бракує реального системного громадського контролю від планування до утрамбування асфальту котком.

Ще одним докором є невиправданість витрат на побудову такої кількості велодоріжок взагалі. В кінці 2010 р. “Львівською Політехнікою” було проведено опитування за яким лише 28% львів’ян мали велосипед, але 83% усіх опитаних ствердно відповіли на запитання про доцільність будівництва у місті велодоріжок. Міська адміністрація сприйняла це тоді як сигнал: “Така велика розбіжність між кількістю велосипедистів і прихильниками веломережі свідчить про те, що перешкодою для активного розвитку велосипедного руху є відсутність у місті велоінфраструктури і побоювання жителів Львова користуватися велосипедами в таких умовах”.

Велодоріжки з’явились, але ними практично не користуються. Олег Шмід говорить, що велоінфраструктура створюється “на виріст” і якраз її побудова є стимулом для появи більшої кількості людей на роверах. Проте за останніми підрахунками українських велоасоціацій, хоч Львів і є першим за велоінфраструктурою, за відносною кількістю велосипедистів він ледве входить в десятку, поступаючись навіть містам з відсутньою велоінфраструктурою. Очевидно, що розвинена велоінфраструктура є далеко не єдиним фактором, який впливає на популярність двоколісних.

На запитання чи повинна міська влада пропагувати велорух, Шмід відповідає: “Просування велоруху – це справа велосипедних організацій. Хоча міська рада і без того є активним учасником різних велофорумів і щороку бере участь у Європейському тижні мобільності. Громадські організації повинні більше докладатися до пропагування велоруху ніж влада”. Хоча ще в програмі 2011 р. крім інженерно-технічних робіт міська влада планувала пропаганду і рекламу їзди на велосипеді:

“Для популяризації велоруху серед мешканців міста Концепція (впровадження велоінфраструктури — авт.) передбачає такі заходи: соціальна реклама, публікації в мас-медіа, виступи на радіо і телебаченні, робота з молоддю в навчальних закладах, організація шкіл їзди на велосипеді, рекреаційних велопоїздок батьків і дітей, особистий приклад представників влади. Для успіху проекту розвитку велосипедної інфраструктури потрібно активно залучати до його реалізації споживачів – велосипедні організації та активістів велоруху.”

Екіпаж

У Львові діє одна велосипедна організація – Львівська асоціація велосипедистів. Заснована у 2015 на День закоханих, ЛАВ налічує лише близько 50 членів, тоді як Київська асоціація – у десять разів більша. ЛАВ намагається проводити контроль побудови і стану велодоріжок, підіймати культуру водіння велосипедистів та проводити роз’яснювальні роботи про велорух серед водіїв і пішоходів.

“Велосипедисти неактивні у наших заходах. Вони люблять хіба в інтернеті висловлювати те, що їм не подобається, а коли до справи прийти, допомогти… Їх цікавлять хіба велопробіги, критична маса (масові заїзди), нічні велокатання,” – каже голова ЛАВ, Оксана Авраменко. Асоціація молода, малочисельна і не має реального впливу на розбудовників велоінфраструктури. Проблеми дрібні, але їх багато: неякісна розкатка, кривизна і калюжі на доріжках, подекуди зависокі для заїзду бордюри.

“Ми питали як ми можемо з тим боротися, як впливати на якість велоінфраструктури, – розповідає Оксана, – Шмід сказав, що діє лише як ідеолог в Інституті стійких транспортних систем при Львівавтодорі і що він не має важелів впливу. Ми б хотіли створити при міській раді щось на зразок Cycling Embassy, Велосипедного посольства. Це гучно звучить, але громадський контроль якості потрібен, бо цього зараз ніхто не робить. А потім і виходить, що роблять як для галочки”.

Хоча з одного боку Олег Шмід погоджується, що громадський контроль потрібен, з іншого – дорікає асоціації вигадуванням проблем велоінфраструктури і “тролінням”: “Якщо деякі дуже активні члени асоціації думають, що їхнї тролінння і хаяння всього дуже сприятиме розвитку веломережі – то вони помиляються. Це тільки знеохочує робити щось добре”. Схоже, ентузіазм капітана велоруху у Львові зіграв з ним у злий жарт, і зробив його несприйнятливим до критики. Об’єднання зусиль з іншими вболівальниками велосипедного руху з асоціації для створення спеціальної комісії контролю якості велодоріжок було б найраціональнішим вирішенням.

Міська влада і велоасоціація також повинні співпрацювати для пропаганди велоруху та роз’яснювання правил пересування у сучасному місті. Типово, що пішоходи досі ходять велодоріжками, а водії не зважають на двоколесих. Це не сприяє збільшенню кількості велосипедистів, а спеціальні мапи і знаки особливо не допомагають. Можливо, варто залучати і авторитетну нову поліцію, яка б по можливості пояснювала, що велодоріжками не ходять і на них не заїжджають автомобілями. Наразі поліція також є єдиним органом, який на місці може обмежувати швидкість руху автомобілів, що загрожують безпеці велосипедистів. Системно це можна зробити лише на заканодавчому рівні. Ці питання можна зрушити з місця тільки під спільним тиском міських адміністрацій та велоасоціацій різних міст. Те саме із застарілими стандартами маркувань, ширини вулиць та велодоріжок – вони містяться в Державних будівельних нормах, які можуть змінювати лише центральні органи влади.

Львів впевнено нарощує кількість велодоріжок, але кількість велосипедистів у місті пропорційно майже не збільшується. Початкова програма розвитку велоінфраструктури була проривом, спроби її наздогнати і виконати заслуговують поваги, але потрібно пригальмовувати, оцінювати якість виконаного і шукати шляхи комплексного розвитку веломережі. А її найпершою ланкою є самі велосипедисти.

 Зміст статті є суб’єктивною думкою автора і не обовязково збігається з позицією ГО “Львівська асоціація велосипедистів”.

2015 рік став рекордним в розвитку веломережі Львова. Було зроблено близько 15 км веломережі. І на даний момент маємо орієнтовно 65 км велодоріжок.

Ось актуальна карта веломережі Львова. Темносинім позначено ділянки існуючих велодоріжок (фото клікабельне).

карта, мапа, веломережі, велодоріжок, Львів, Львова, 2015

Тепер детальніше по кожній ділянці.

Навесні зробили ділянки велодоріжок під час реконструкції тротуарів.

На вул. Володимира Великого зробили ділянку двосторонньої велодоріжки довжиною 350м, разом з частиною тротуару.

IMG_0020Проблемною є ділянка, яка йде поміж нагромадження МАФів.

IMG_0045

 На вул. Городоцькій зроблено велодоріжку з правої сторони (від центру) від вул. Кульпарківської до вул. Народної, довжиною 470 м. Раніше тут взагалі не було тротуару.

IMG_9489

Було

IMG_0075

Стало

IMG_0077 IMG_0073

На вул Дж. Вашингтона зробили невелику ділянку довжиною 260 м двосторонньої велодоріжки разом з тротуаром.

IMG_1916

На вул. Левандійській зроблені велосмуги по обидва боки дороги, довжина смуги в одну сторону 600 м.

В користувачів може виникнути запитання, чому вона починається нізвідки і закінчується нічим. Бо на початку вона має йти газоном, а за мостом вона буде продовжена після ремонту дорожнього покриття.

DSC_6146 DSC_6140

Почалось прокладання важливого веломаршруту з Сихова у центр. Цього року вдалося зробити 1,3 км. маршруту від вул. Шота Руставелі через вул. Волоську, Снопківську, Стуса до парку Залізні Води. За проектом вона має дойти до Сихівського мосту, а це ще десь плюс стільки ж. Затримки пов’язані з реконструкцією колектора глибинного пролягання.

По вул. Волоській йде двостороння велодоріжка по тротуару.

IMG_0042На вул. Снопківській вона переходить у контрсмугу, а в напрямку центру спільний з автомобілями рух, оскільки швидкість на цій вулиці обмежена до 30 км\год.

IMG_0005DSC_6183По вул. Стуса двостороння велодоріжка йде спільно з тротуаром.

DSC_6175

Зроблений, ще один маршрут, правда частково, від вул. Лепкого по вул. Листопадового Чину, через пл. Св. Юра, вул. Митрополита Андрея до С. Бандера, довжиною 1,1км.

По вул. Листопадового Чину велодоріжка йде у напрямку від центру.

IMG_0087 IMG_0086По вул. Митрополита Андрея – до центру.

12122688_148842348801508_1545873422291491850_nВ рамках ремонту пр. Свободи зроблено велодоріжку на проспекті і пл. Міцкевича, довжиною 400 м.

DSC_6439 IMG_4839 IMG_4844

В межах будівництва скверу на вул. Б. Хмельницького прокладено двосторонню велодоріжку від вул. Грінченка до вул. Липинського, довжиною 450 м.

DSC_6384 DSC_6378 DSC_6367 DSC_6366Цього року чи не вперше були реалізовані чисто велосипедні проекти за бюджетні кошти. Це велодоріжки по пр. Чорновола і до району Рясне 2.

На Чорновола зроблено велодоріжку від вул. Липинського до вул. Під Дубом, довжиною в одну сторону 850 м.  Таким чином вона з’єднала велодоріжку на вул. Липинського з велодоріжкою на вул. Куліша. І вперше у Львові ми отримали безперервний велосипедний маршрут, довжиною 4,5 км від північного мікрорайону району міста до центру.

DSC_6402За перехрестям з вул. Хімічною велодоріжку провели за зупинкою транспорту через газон.DSC_6407Велодоріжку проведели між деревами, а тротуар попри дорогу, в результаті більшість людей тепер ходить велодоріжкою.

Для прокладання велодоріжки прийшлось перенести “цінник” автозаправки.DSC_6411Зроблено також велодоріжку навколо кільця.DSC_6417

DSC_6422 DSC_6425Ця ділянка з алеєю платанів і живоплотом з сторони дороги вийшла найбільш вдалою.DSC_6430Далі велодоріжка, через світлофор, переходить на роздільчу смугу. По ній вона проходить близько 150м. і за мостом переходить у велодоріжку на Куліша.IMG_5245Велодоріжку від Рясне 2 довели до Сільпо, що у Рясне 1, далі по Кам’янці немає нічого, там буде велосмуга, велодоріжка відновлюється від повороту на вул. Брюховецьку і йде по два боки вулиці до кінцевої трамваю №7. Зараз довжина велоінфраструктури в одну сторону становить 3 км.

На Клепарові велодоріжка в напрямі Рясне йде спільно з тротуаром.

DSC_6352А з протилежної сторони, вздовж залізниці йде спільний велопішохідний рух.

DSC_6363На Рясне 1 двостороння велодоріжка йде вздовж допоміжної дороги і далі до Рясне 2 по мосту.

DSC_6147 DSC_6153Від мосту до Рясне 2 прокладено доріжку спільного вело-пішохідного руху.IMG_3958

Під час ремонту покриття на вулиці Пасічній зроблено заготовки під велосмуги, наразі вони не промарковані.IMG_4592

Прикладом того, як по клаптиках формується веломережа Львова. Є маленькі ділянки велодоріжок на Кн. Ольги.IMG_2062 IMG_1207У Львові цього року встановили перші велосвітлофори на двох проблемних ділянках на перехресті вулиць Коновальця – Мельника і пр. Чорновола – вул. Хімічна.IMG_4879 uh0v6x3o05ob

Паралельно з веломережею повинні розвиватись місця для паркування. Їх у Львові трохи побільшало. Парковки встановили біля всіх районних адміністрацій, біля головного корпусу і економічного факультету університету ім. І. Франка, біля ЦНАПу, на пл. Яворського, вул. Л. Курбаса.

11692986_464117483763603_1864102346_n 11696788_464117540430264_1803155225_n 11657302_464117610430257_1095752342_n 11667089_464117343763617_609659433_n IMG_2232 IMG_2216 11798566_478622262313125_520527148_n IMG_1065Триває встановлення 50 п-подібних велостійок.  А саме біля: Медіатеки (вул. Мулярська), Урбан-бібліотеки (вул. Устияновича), театру ім. М. Заньковецької, вул. Театральної, 11, пл. Митної, вул. Князя Романа, 32 та 5,  корпусу юридичного факультету ЛНУ ім. І. Франка (вул. Січових Стрільців, 16), ресторану Пузата Хата (вул. Січових Стрільців, 16), гімназії Галицької (вул. Замкова, 4), СШ №53 (вул. Під Дубом, 6).

DSC_6399Різні заклади, установи і офіси також встановлюють біля себе велостійки.IMG_4985 IMG_4714 IMG_2126Парковка Спортлайфу

IMG_3790Ашан на Володимира Великого встановив хороші парковки біля центрального входу, тільки жаль що їх не накрили.

IMG_3911Цей офісник на Луганській молодці, подбали про своїх працівників і клієнтів.

IMG_4587

На вул. Липинського на перехресті з вул. Замарстинівською встановили ще одну опору для велосипедистів. Спершись на неї, зручно чекати зеленого сигналу світлофора.IMG_1356

Вперше у Львові біля ТЦ Форум встановили дві вуличні станції обслуговування велосипедів з насосом, викрутками і ключами. Але тест на вандалізм вони не пройшли, через місяць вони уже були повністю поломані.

Ще одну міні станцію мають встановити біля пам’ятника королю Данилу.IMG_4420

Громадський велопрокат Некстбайк-Україна не вдалось запустити цього року. Проте восени таки встановили перші 5 станцій: пл. Ринок, університет ім. І. Франка, вул. С. Бандери-Чупринки, вул. Смаль-Стоцького (Технопарк), вул. Княгині Ольги (Аквапарк). Велопрокат запрацює навесні. У 2016 р. мають запрацювати 22 станції.

IMG_4020 12032939_525309907620145_2556847517056697999_n

В межах проведення Європейського тижня мобільності у Львові ми в співпраці з Львівською міською радою видали “Посібник велосипедиста. Правила і рекомендації”.
Моделлю при створенні такого посібника для нас стали іноземні аналоги, які детально і в доступній формі надають поради і рекомендації по їзді по цьому місту. Ми вирішили, що сухий витяг з правил дорожнього руху не цікавий і не враховує багато практичних аспектів, які є важливими при їзді у місті. В новому виданні ми залишивши лише основні моменти ПДР, а більша частина пояснює різноманітні ситуації на дорозі, як вберегти велосипед від крадіжки, як їздити в складних погодних умовах. Також в буклеті представлені в ілюстраціях типи велоінфраструктури: велодоріжки, велосмуги, зони спільного руху тощо. Буклет зроблено у формі невеличкої книжки формату А6 на 20 сторінок. Тираж 8 000шт.
Отримати його можна звернувшись до нас, в приміщенні міської ради, та по веломайстернях та закладах міста.

Вже на початку жовтня Некстбайк Україна розпочне впровадження пілотного проекту “Львівський муніципальний прокат велосипедів” та монтаж перших 5 станцій. Заплановані роботи з встановлення та налагодження терміналів прокатного комплексу, велосипедів, підключення системи до платіжних шлюзів, опрацювання різноманітних режимів роботи, налагодження роботи кол-центру, запуск системи в тестовому режимі та інші супровідні роботи.

Після реалізації першого етапу будівництва мережі муніципального прокату у Львові, в 2016 році розпочнеться наступний етап проекту та встановлення решти станцій, загальною кількістю 22 локації, та запуску мережі в повний режим роботи, що відбудеться на початку наступного сезону в період з 01.03 по 30.03.2016 в залежності від погодних умов.

ТОВ “Некстбайк Україна” повідомляє про наміри компанії встановити подібні системи в інших містах України, після того як мерії таких міст як Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Вінниця приймуть відповідні рішення щодо впровадження системи муніципального прокату. Також сподіваємось, що найближчим часом Київське Інвестиційне Агентство, підготує повний пакет документів на тендер щодо впровадження системи bike-sharing у столиці України м. Києві, про що нещодавно заявляв мер Віталій Кличко.

Джерело: http://veliki.ua/ua/noviny-ta-akcii/zapusk-pilotnogo-proektu-lvivskij-munitsipalnij-prokat-velosipediv.html

Львівський сайт velo.lviv-online.com зробили Карту велостоянок у місті Львові.
На даній карті можна подивитись, де знаходиться найближча до вас велостоянка, точну адресу і кількість місць. На карті позначені лише ті стоянки, до яких можна зручно і безпечно прикріпити велосипед.
Карта постійно оновлюється. І кожен користувач може допомогти оновити карту надіславши інформацію про парковку на скриньку velo@lviv-online.com