Любляна: на шляху до звання європейської велостолиці

В  Словенії, невеликій, вкритій густими лісами країні, розташоване місто, що стрімко розвивається на шляху до звання майбутньої велостолиці.

Новf відокремлена велосмуга в Любляні. Фото Мікаель Колвілл-Андерсен

У Європі та по всьому світу, Словенію доволі часто плутають зі Словаччиною. Тим не менш, важко ігнорувати значні зусилля цієї країни щодо сталої модернізації, з акцентом на екологічні ініціативи, у тому числі зміну організації руху і розбудови велоінфраструктури у своїх містах в як можливого транспортного рішення.

Розташована поруч з Італією, Хорватією, Угорщиною та Австрією, Словенія зберігає  свою унікальність.  Столицею цієї маленької країни є місто Любляна, що впроваджує революційні зміни в усвідомлення можливостей пересування. Але такий підхід до проектування транспортної інфраструктури виник не впродовж минулого десятиріччя, позначеного розвитком велоурбаністики, а бере свій початок в далекому 1960 році.

 50 років тому в Любляні почав збільшуватись велотрафік і місто не стало осторонь у забезпеченні велобезпеки.

У розвитку словенської велоінфраструктури помітну роль відіграв відомий архітектор Едвард Равнікар. Він очолив нове покоління словенських архітекторів, натхнених скандинавським архітектурним стилем. Він написав статтю про користь велосипедної інфраструктури та очолив команду проектувальників та інженерів, що із робочим візитом відвідала Копенгаген. Вражає той факт, що ця поїздка була організована в розпал холодної війни, хоча у той час завіса навколо Югославії була радше “бісерною” ніж “залізною”.

Як і в будь-якому велоорієнтованому місті, велосипедистів і пішоходів важко відрізнити один від одного. Фото Мікаель Колвілл-Андерсен

Після вивчення велосипедної інфраструктури Копенгагена, група повернулася до Любляни і розпочала будівництво 40 кілометрів велодоріжок за датськими стандартами якості. Кількість велопоїздок зросла з 2 до 10 % на рік, і залишалася на цьому рівні протягом наступних чотирьох десятиліть.

Як і багато країн пострадянського простору, Словенія спланувала персональний швидкий шлях до процвітання. Словенія перебуває в кінці шкали щодо власників автомобілів серед європейських країн, (одна машина на кожних двох жителів), це маленька країна, в якій 66 відсотків території вкрито лісами і сільськими населеними пунктами, розкиданими по всьому ландшафту. Тим не менш, її компактні міські центри надають перевагу велосипедам, адже Любляна останнім часом власним прикладом надихає невеликі міста країни.

280000 мешканцям столиці, як міським жителям по всьому світі, є важливим міський простір. Тому обрання політиків, готових лобіювати питання розвитку інфраструктури, а також сприяти зваженим рішення в галузі транспорту є ключовим фактором. Місто має потужну базу для подальшого розвитку. Дійсно, частка велопоїздок зросла до 12 % з 2006 року, в основному за рахунок інвестицій в інфраструктуру та реалізації програми з промоції велоруху.

Наразі у Любляні 37% пішоходів, 12% велосипедистів, 13% користувачів громадського транспорту, і 38% водіїв авто. Збудовано 73 кілометри велосмуг і 133 кілометри велодоріжок. У глобальному масштабі, ці цифри вражають. У Любляні захищених велосмуг більше, ніж, наприклад, у Канаді.

Велотранспорт є доступним для всіх вікових категорій в Любляні. Фото Мікаель Колвілл-Андерсен

Місто недавно завершило будівні роботи над новою велосипедною доріжкою крізь Парк Тіволі і додало велосмуги на деяких вулицях.

Новий лічильник велосипедистів на вул. Дунайській фіксує велопотік у кількості 5000 велосипедистів, що проїзжають там.

Вулиця Словенська зазнала масштабної модернізації. Протягом багатьох десятиліть, це була швидкісна автомагістраль для легкових і вантажних автомобілів. Але  з початку цього століття організація руху переглядається з метою обмежити рух механічних транспортних засобів через центральну частину міста, і надати  пріоритет пішоходам,велосипедистам і громадському транспорту. Ці зміни також сприяють збільшенню доступного мешканцям міського простору.

Пожвавлений велотрафік  –  ліворуч, велобібліотека  в Любляні –  праворуч. Фото Мікаель Колвілл-Андерсен

Ви часто можете оцінити настрій нації чи міста читаючи їх газети. “Словенія Таймс” англомовне видання, присвячене бізнесу. Воно висвітлило реконструкцію головної вулиці столиці таким чином:

“Перепланування перетворить автомобілеорієнтовану магістральну вулицю на центр громадського  життя в центральній зоні столиці. Обмеження автомобільного руху дозволить  розробити простір з власним характером – який частково зберігатиме історичний характер вулиці, і водночас надасть пріоритет автобусам, таксі та постачанню в центрі міста “.

“Через звуження вулиці до двох смуг руху, на тротуарах  з обох сторін будуть прокладені велосипедні доріжки. Дорога з двома смугами та пішохідна зона візуально з’єднають центральні вулиці та зроблять їх доступнішими для пішоходів “.

Цей сміливий редизайн є досить сучасним, адже навіть у країнах, які впроваджують іновації у містобудуванні, не часто бувають проекти, спрямовані на скорочення автомобільного руху і створення більш доступного громадського простору.

Бум карго-байків (вантажних велосипедів) в Любляні. Фото Мікаель Колвілл-Андерсен

Щороку у вересні, Європейська комісія фінансує Європейський тиждень мобільності – кампанію зі сталого розвитку транспорту, зелених ініціатив і покращення якості міського життя. У 2013 році майже 2000 міст і населених пунктів з 47 європейських країн взяли участь в організації подій та конференцій, спрямованих на сталу мобільність.

Любляна отримала нагороду Mobility Week Award у 2013 році за сприяння органів місцевого самоврядування сталому функціонуванню транспорту та введення нових заходів зі стимулювання та заохочення переходу до екологічних форм транспорту в рамках програми «Чисте повітря – ваш крок”.

Протягом  Європейського тижня мобільності, Любляна представила новий автобусний маршрут, карткидля проїзду в громадському транспорті людей з обмеженими можливостями, нові екобуси, нову велодоріжку в парку Тіволі, і результати численних досліджень з використання велосипеда. До участі в програмі залучена велика кількість зацікавлених сторін, у тому числі школи, спортивні асоціації, науково-дослідні центри і об’єднання громадян.

Тридцять шість словенських муніципалітетів взяли участь в Європейському тижні мобільності в 2013 році.

Марібор, друге за величиною місто в Словенії також рухається в правильному напрямку. У місті відкрився перший центр мобільності країни, який спрямовує свою діяльність на розвиток сталої мобільності з січня 2014 року.

Любляна, дійсно придатне для життя місто. Фото Мікаель Колвілл-Андерсен

У словенських міст світле майбутнє. Адже  Любляна обрала простий спосіб сталого розвитку: копіювати / розбудовувати найкращі розробки світової інфраструктури, що дає миттєві результати, а розвиток міського велосипедного транспорту підніме це місто на наступний рівень, забезпечуючи  лідерство серед міст регіону і за його межами. Продовжуючи рух шляхом, прокладеним у 1960 році, Любляна увійде в історію велостолиць світу.